28 вересня 2026 року загинув Захисник України Анатолій Миколайович Ковтун. Сержант Державної прикордонної служби України, водій, позивний «Дєд» – він понад усе хотів повернутися додому, до дружини, доньки та двох онучок.
Анатолій Ковтун народився 4 червня 1968 року в селі Глушки Білоцерківського району Київської області. Він був найстаршим сином у родині, зростав разом із молодшими сестрою та братом. У 1974 році сім’я переїхала до села Миронівка Шосткинського району, де Анатолій закінчив школу.
З дитинства він захоплювався технікою та транспортом. Після школи здобув професію автослюсаря у професійно-технічному училищі №19 у Шостці. Строкову військову службу проходив у військовій частині 55582 військ протиповітряної оборони в Азербайджані.
Більшу частину життя Анатолій працював у будівельній сфері. У 1989 році зустрів свою майбутню дружину Валентину. Через рік вони одружилися. У подружжя народилася донька Юлія, а згодом Анатолій став дідусем двох онучок – Марії та Анастасії.
Дівчат він дуже любив і безмежно ними пишався.
Рідні згадують Анатолія як добру, відкриту й товариську людину. Він умів підтримати, ніколи не відмовляв у допомозі та цінував у людях чесність, довіру й відповідальність. А ще дуже любив риболовлю – заняття, яке дарувало йому особливий спокій.
У 2023 році Анатолія Миколайовича призвали на військову службу до Державної прикордонної служби України. Він служив на Сумщині, у Шосткинському районі, на посаді водія. Мав військове звання сержанта, позивний «Дєд» та був учасником бойових дій.
Найбільше Анатолій хотів повернутися додому – побачити, як ростуть його онучки, бути поруч із рідними та просто жити разом із сім’єю під мирним небом.
Та 28 вересня його життя обірвалося.
У пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав Анатолія Ковтуна, він назавжди залишиться щирою, доброю, веселою та надійною людиною – люблячим чоловіком, батьком і дідусем.
Світла пам’ять Анатолію Миколайовичу. Вічна шана Захиснику України.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.