Війна РФ проти України, Втрата, ЗСУ

Шосткинська громада знову схилила голови у скорботі – війна забрала життя ще одного нашого Захисника

15 травня 2026 року перестало битися серце старшого солдата Максима Абдулаєва – щирого, доброго та мужнього чоловіка, який добровільно став на захист Батьківщини й до останнього залишався вірним Україні та своїм побратимам.

Абдулаєв Максим Євгенович народився 15 серпня 1983 року в місті Шостка. Навчався у загальноосвітній школі №8, де здобув неповну середню освіту. Після 9 класу вступив до професійно-технічного училища №10, де опанував спеціальність слюсаря-зварювальника.

Ще з дитинства Максим був працьовитим і щирим. Дуже любив допомагати мамі по господарству. Часто їздив у сади, цікавився рослинами, деревами, їх походженням та доглядом. З роками це дитяче захоплення переросло у справжню любов до природи.

Максима знали як добру, відкриту та світлу людину. Він завжди був позитивним, щирим і товариським, умів підтримати, розрадити та подарувати усмішку навіть у непрості моменти. Поруч із ним люди відчували тепло, щирість і надійність.

Власних дітей Максим не мав, хоча дуже мріяв про велику й щасливу родину. Його заповітною мрією було створити сім’ю, виховувати дітей, побудувати будинок і жити у мирній та вільній Україні.22 липня 2022 року Максим Євгенович добровільно став до лав Збройних Сил України.

Служив у званні старшого солдата, мужньо та гідно виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною.

У 2025 році Захисник отримав поранення та проходив лікування у Харкові. Після реабілітації повернувся додому — до мами, аби попросити пробачення за все недосказане й пережите. Та невдовзі знову вирушив на фронт — туди, де на нього чекали побратими та Україна.

На жаль, війна забирає життя не лише від куль і вибухів… 15 травня 2026 року серце Героя не витримало.

Світла пам’ять про Максима Абдулаєва назавжди залишиться у серцях рідних, близьких, друзів і всіх, хто його знав. Його доброта, щирість, любов до життя та відданість Україні житимуть у спогадах назавжди.

Коментувати