Головне управління розвідки Міністерства оборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника «Герань-5» – К5-К. Апарат отримав покращені швидкісні характеристики, може підійматися на висоту до 6 кілометрів і оснащений бойовою частиною вагою 90 кг. Водночас у його конструкції виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.
Інформацію про нову розробку росіян, її складові та інтерактивну 3D-модель ГУР оприлюднило на порталі War&Sanctions.
За даними розвідки, на початку осені 2026 року противник почав застосовувати «Герань-5» для ударів по українських містах. За аеродинамічною схемою та тактико-технічними характеристиками цей апарат уже можна класифікувати як малогабаритну крилату ракету.
Фахівці ГУР дослідили один зі зразків, який після застосування майже неушкодженим опинився на українському полі.
Швидша, але дещо менша за попередницю
Модифікація К5-К має довжину 4 метри проти 6,5 метра у звичайної «Герані-5». Розмах крил становить 3 метри (у попередньої версії – 3,2 метра).
Росіяни також змінили аеродинаміку фюзеляжу, намагаючись покращити швидкісні та висотні характеристики апарата. У результаті максимальна висота польоту зросла з 5 до 6 кілометрів, а крейсерська швидкість перевищує 450 км/год. Під час окремих маневрів безпілотник може розганятися до 1000 км/год.
При цьому заявлена дальність польоту залишилася на рівні 1000 кілометрів, а маса бойової частини — 90 кг. У дослідженому екземплярі розвідники виявили термобаричну бойову частину ТББЧ-90.
Китайський двигун та система наведення
Авіоніка К5-К подібна до тієї, яку використовують в останніх версіях реактивного безпілотника «Герань-4 Сікер». Серед виявленого обладнання — польотний контролер, інерціальна навігаційна система, антена супутникової навігації, трекер та mesh-модем.
Особливу увагу фахівці звернули на оптико-електронну систему «Сусанин». Раніше її вже знаходили в «Герані-4». Система зіставляє зображення, отримані з камери, з еталонними знімками, завантаженими в пам’ять мікрокомп’ютера. Це дає змогу коригувати проходження маршруту від місця запуску до заданої цілі.
У дослідженому К5-К замість звичайних оптичних датчиків використовувалася камера подвійного діапазону. Сам блок обробки зображень побудований на китайському мікрокомп’ютері Coke Pi — аналогу Raspberry Pi.
Силову установку безпілотника становить турбореактивний двигун ТРД-200, який збирають в російській Алабузі з китайських комплектуючих.
Більшість електроніки – іноземного походження
Окремий аспект дослідження — походження електронної компонентної бази. Усього фахівці ГУР ідентифікували 93 іноземні електронні компоненти.
Найбільше серед них — продукції американських виробників (52 компоненти). Ще 10 виготовлені компаніями з Китаю та 10 — зі Швейцарії.
За інформацією розвідки, російська сторона намагається приховувати маркування окремих деталей, зокрема цифрових сигнальних процесорів Texas Instruments та інерціальних модулів Murata.
У ГУР наголошують: наявність іноземних комплектуючих у російській зброї свідчить про те, що агресор продовжує знаходити можливості для доступу до технологій, необхідних для виробництва озброєння. Водночас санкційні обмеження створюють додаткові труднощі для його ланцюгів постачання — збільшують вартість продукції, терміни доставки та ризики зриву поставок.
У розвідці вважають, що посилення санкційного тиску та контроль за дотриманням обмежень можуть обмежити можливості Росії продовжувати виробництво зброї для війни проти України.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.