Мріяв повернутися додому, побудувати дім і створити сім’ю: Шостка попрощала зі своїм Захисником – Євгенієм Разуваєвим

Сьогодні Шостка прощається із Захисником України Євгенієм Андрійовичем Разуваєвим. Йому було лише 30 років.

Євгеній народився 2 лютого 1996 року у Шостці. У родині він зростав разом із сестрою Дариною та був старшим братом. Особливо тепло ставився до сестрички, яку лагідно називав «Лулу». Для неї він назавжди залишиться не просто старшим братом, а рідною людиною, яка вміла дарувати турботу й тепло.

Навчався Євгеній у Середино-Будській загальноосвітній школі №1. Після здобуття неповної середньої освіти продовжив навчання у ВСП «Глухівський агротехнічний фаховий коледж СНАУ».

Ще зі шкільних років він вирізнявся феноменальною пам’яттю. Особливо любив історію — легко запам’ятовував дати, події та факти.

А ще Євгеній із дитинства захоплювався автомобілями. Машини були для нього не просто захопленням. Він добре розумівся на техніці, умів ремонтувати автомобілі й мав справжні золоті руки. Згодом працював виїзним механіком, де його професійні знання, відповідальність та вміння працювати з технікою були особливо цінними.

У 2016 році Євгеній проходив строкову військову службу в Чернігівській області. Армія стала важливою сторінкою його життя, загартувавши характер та виховавши ще більшу відповідальність.

Рідні та друзі згадують Євгенія як добру, щиру, товариську, працьовиту та врівноважену людину.

“Женя був безвідмовним. Ніколи не поспішав із рішеннями – усе обдумував і зважував. У людях найбільше цінував доброту, щирість та людяність”, – таким його пам’ятатимуть ті, хто знав і любив його.

У житті Євгенія була і людина, з якою він пов’язував свої найзаповітніші мрії. Доля подарувала йому зустріч із коханою Тетяною. Поруч із нею він хотів простого людського щастя — власного дому, родини, спокійного життя.

Але повномасштабна війна змінила ці плани.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Євгеній добровільно став на захист України. Він не міг вчинити інакше.

Військову службу проходив у складі 117-ї окремої бригади територіальної оборони на посаді водія. Мав звання старшого солдата, бойовий позивний — «Таксист».

Євгеній виконував бойові завдання на Донецькому напрямку — зокрема у районах Красногорівки, Бахмута, Лимана та Часового Яру. Там, де було особливо небезпечно, він залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні.

За участь у захисті держави Захисник був нагороджений відзнакою «Учасник бойових дій».

Він мріяв про Перемогу і про той день, коли зможе повернутися додому.

Мріяв придбати будинок у рідній Шостці, створити сім’ю з коханою Тетяною, жити поруч із рідними. Його мрії не були великими чи недосяжними. Він просто хотів миру, дому, родини та тиші замість вибухів.

22 серпня 2026 року Євгеній отримав важке поранення. За його життя боролися лікарі військово-медичного шпиталю у Дніпрі.

Та врятувати Захисника не вдалося.

30 серпня серце Євгенія Андрійовича Разуваєва зупинилося.

Він не встиг побудувати власний дім. Не встиг створити родину. Не встиг здійснити свої мрії та прожити довге життя поруч із людьми, яких любив.

Але він зробив те, що назавжди залишиться частиною історії його родини, рідної Шостки та всієї України — став на захист своєї країни, свого дому, своїх близьких і майбутнього.

У пам’яті рідних Євгеній назавжди залишиться люблячим сином, турботливим старшим братом, коханим Тетяни, надійним другом і мужнім воїном.

Людиною, яка мріяла про мирне життя, але віддала своє життя за можливість цього миру для інших.

Сьогодні Шостка схиляє голову у скорботі. Світла пам’ять Євгенію Разуваєву. Вічна шана Захиснику України. Назавжди 30…