У часи випробувань людина розкриває свою сутність. За крайні 20 днів багато хто з близьких став чужим, а багато хто з чужих назавжди залишиться рідним. В ситуації небезпеки кожний намагається врятувати найдорожче. Для українців це – Батьківщина та родина. Того чорного ранку 24 лютого, натовп шосткинців стояв біля військомату – записуватися в добровольці. Війна об’єднує українців, об’єднує Шостку. Кожен допомагає, чим може. Сумлінно виконує свої робочі обов’язки. Плете маскувальні сітки. Допомагає придбати продукти літнім сусідам і родичам. Передзвонює вночі знайомим та повідомляє про повітряну тривогу. Пече булочки для тер оборони. Місць, де потрібні наші руки та гаряче серце, дуже багато! В той час, коли сотні шосткинців боронять Україну від ворога, окремих «героїв» непокоїть інше. Дивно читати повідомлення, коли молоді, фізично здорові чоловіки благають владу якнайшвидше евакуювати їх та їх родини, бо вже «Стомилися чекати авіаударів»… Ця доба для Шосткинщини виявилась надзвичайно важкою! Зранку ми залишились одночасно практично без всіх комунальних послуг! Ворог випробовує наші нерви, нашу цільність. Він накопичує в нашій свідомості ненависть і злобу до російської імперії! Скільки можна терпіти таке знущання! Ворог хоче щоб ми рвали на частини всіх московитів, хто прийшов на нашу землю зі зброєю!Сьогоднішня перевірка на справжність та людяність ніколи не забудеться. Ні тими, хто поряд, ні самою людиною. Пройшовши таке бойове хрещення, особистість буде більш легко сприймати «мирні» випробування долі, більшість з яких їм будуть здаватися дрібницями. Але не забудеться і лякливість, і зрада, і бажання нажитися на ближньому у складний час. Пам’ять про війну назавжди буде або світлим оберегом або – брудною плямою на совісті…Війна – не тільки велике випробування! Це – гарт особистості. І ми повинні здати цей дуже непростий іспит на міцність, мудрість та справжність!
Слава Богу!
Слава Україні!
Смерть ворогам!
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.