Історія, Освіта, Події, Привітання

Шосткинська гімназія відзначає своє 30-річчя

Цьогоріч Шосткинська гімназія відзначає своє 30-річчя. Приємною новиною освітній заклад поділився у соцмережі Фейсбук.

В стінах гімназії працює вчитель англійської мови Людмила Пушко, яка була випускницею першого 1991/1992 навчального року.

Віват, рідна родино Шосткинської гімназії! Як приємно привітати цей неперевершений заклад з ювілеєм! Хотілося б побажати подальшого процвітання та здобутків, талановитих і вмотивованих учнів, усім злагоди і здоров’я! Неймовірно приємно, що 30 років мого життя пов’язані з нашою ріднесенькою гімназією, – зазначає Людмила Пушко.

Жінка згадує 1991 рік, коли стала ученицею цього освітнього закладу.

В той час це не було звичною формальністю перенести документи з однієї школи до іншої, усім нам довелося пройти два випробування: написати твір і пройти співбесіду з напрямку, який ми бажали вдосконалити і вивчати поглиблено (англійська мова, історія, рідна мова).

Першим директором гімназії був Шостак Микола Федорович, який, започатковуючи цей заклад, доклав чимало зусиль щоб створити найкращу школу.

Він запросив найталановитіших і найдосвідченіших вчителів (Гладкову Галину Максимівну, Лапинську Олександру Олексіївну, Прочухан Антоніну Сергіївну, Супруна Віктора Миколайовича і багато інших корифеїв), які дійсно захоплювали нас своїми знаннями, завзяттям і прикладом…Тепер, працюючи вчителем у рідній гімназії, із захопленням і гордістю усвідомлюю, які талановиті і всебічнорозвинені наші учні. Це означає, що наш рідний заклад зміцнів і впевнено іде вперед до чергових перемог і звершень, завдячуючи діючій директорці Мороз Юлії Михайлівні і чудовому педагогічному колективу, – впевнена Людмила Пушко.

З 2003 року педагогічний колектив гімназії очолює лауреат ІV етапу Всеукраїнського конкурсу “Учитель року” Мороз Юлія Михайлівна.

Довідково:

Наприкінці 19 століття, в зв’язку з розширенням виробництва порохового заводу в селищі Шостка, гостро виникло кадрове питання. Потрібні були освічені робітники.

У 1894 році виникла ідея відкриття народного училища. Мешканці селища взяли на себе витрати по утриманню училища. Було розроблено проект реконструювання заводського готелю, невеличкої цеглової будівлі, що знаходилась на окраїні селища, біля самої застави, напроти Ярмаркової вулиці.

Будівництво основної частини було завершено в червні 1904 року, а у вересні – набір учнів. 6 грудня 1904 року було відкрито трикласне училище, першим директором якого був Іван Нагнибіда.

В 1904 – 1905 навчальному році в училищі було 97 учнів, а на 1 листопада 1905 року – вже 203.

В 1911 році училище стало середнім навчальним закладом.

Після 1917 року в приміщенні училища розміщувався політехнікум Шосткинського порохового заводу. З гідно з архівними даними “…він мав права вузів і два деканати…” Перший випуск інженерів відбувся у 1924 році.

В 1935 році в приміщенні політехнікуму була відкрита середня школа №3.

У роки Великої Вітчизняної війни школа була базою для зібраної зброї, одягу. Тут розміщувався винищувальний батальйон під командуванням С.Є Єреся. Під час свого відступу німці спалили школу. У 1945 році її було відбудовано і тут відкрили чоловічу середню школу № 3. В післявоєнні роки навчання в школі було платне.

З 1951 року школа №3 стала школою спільного навчання хлопчиків та дівчаток.

За роки існування школи до 1991 року багато випускників досягли значних висот у своїй справі: Л.І.Захаров, І.С.Мойсак – професори Казанського хіміко-технологічного інституту, А.І.Биховський – генерал-майор інженерних військ, Д.М.Чечулін – академік, архітектор. В цій школі навчався Герой Радянського Союзу О.Ф.Кшенський.

У 1991 році серед проблем, висунутих на порядок денний розбудови Української незалежної держави, особливе місце належить створенню школи нового типу.


Коментувати