Ми згадуємо тих, кого серед ночі забирали «чорні воронки», тих, хто загинув від виснаження у таборах, тих, чиї імена намагалися стерти з історії, ховаючи у безіменних ровах Биківні, Дем’янового Лазу та тисячах інших місць масових страт по всій Україні.
Справедливість і покарання мають настати для усіх авторів і виконавців злочинів як тогочасних, так і нинішніх. Доведено, що непокаране зло завжди повертається, а дегероїзація радянських катів є складовою безпеки.
Ми є нащадками тих, хто вижив, щоб розповісти правду. Відкриті архіви – це наша зброя проти пропаганди та брехні. Злочинці минулого мають бути засуджені історією, сучасні – міжнародним трибуналом.
Ми пам’ятаємо. І ніколи не дозволимо страху знову панувати в наших життях.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.