ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ НЕЧИПОРЕНКО народився 27 грудня 1968 року в с. Ображіївка Шосткинського району.
До 7 класу хлопчик навчався у сільській школі, потім – у ЗОШ № 3 міста Шостка. З дитинства Олександр ріс активною дитиною, цікавився спортом, відвідував секцію боксу та брав участь у змаганнях. Після здобуття середньої освіти юнак поступив до індустріального інституту у м. Кам’янське Дніпропетровської області (колишній Дніпродзержинськ).
Тут він пройшов військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта. Під час навчання Олександр зустрів свою кохану дівчину Тетяну та одружився, через деякий час у подружжя народилася донечка Анастасія.
Після закінчення вишу родина Нечипоренків повернулася до Шостки, де народилася друга донька Олександра. Тривалий час чоловік працював підприємцем в галузі роздрібної торгівлі, потім присвятив себе будівництву та ремонту житлових приміщень.
Олександр Михайлович працював у багатьох країнах, ніколи не схиляв голову перед труднощами. Відповідальний, старанний, наполегливий, компетентний – саме таким запам’ятали Олександра Нечипоренка його рідні, колеги та друзі.
Його завзятість у праці надихала інших, була прикладом для багатьох. Він був людиною світлої вдачі – комунікабельний, добрий, щедрий, справедливий, чесний, душа компанії. Вмів поважати людей і ставитися до кожного з відкритою душею та допомагати від щирого серця.
Дуже любив життя і ніколи не скаржився. Любив свою роботу. Цінував і піклувався про дружину та двох донечок, кохав і був коханим. Був люблячим чоловіком, батьком і дідусем – головою дружньої родини, її надійною підтримкою та мудрим порадником.
З юності та до останніх хвилин життя він залишався лідером, готовим брати на себе ініціативу та відповідальність. Якби важко не було, Олександр Михайлович любив повторювати: «Дорогу здолає той, хто йде!»
З початком повномасштабної російської агресії наш земляк став на захист України. З квітня 2022 року був призначений командиром взводу роти охорони, у вересні цього ж року переведений до мотопіхотної бригади (виконував обов’язки командира взводу батальйону, пізніше – призначений заступником командира роти з МПЗ).
Після сформування новоствореного піхотного батальйону Олександр Нечипоренко був призначений командиром піхотної роти, воював на Донецькому напрямку.
За сумлінну службу та високий патріотизм нагороджений похвальними грамотами та нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій».
5 травня , на Великдень,наш земляк, капітан Олександр Іванович Нечипоренко , героїчно загинув у бою, захищаючи Батьківщину…
Доземний уклін воїну Світла!
Доземний уклін родині Нечипоренків, яка віддала найдорожче заради Перемоги України…
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.