У скорботний день, коли Шостка прощалася зі своїм Героєм, Олександром Осипенко, на дворі стояла тиха, осіння днина, як і в його день народження, 53 роки тому.
У Шостці, у яскравий осінній день 17 вересня 1971 року він з’явився на світ. Швидкий і допитливий, таким він був. За першими знаннями відправився до школи №12. Час навчання поєднував зі спортом – залюбки ганяв у футбол. Після здобуття неповної середньої освіти вирішив стати автослюсарем, для опанування професії обрав професійно – технічне училище №19.
Життя юнака складалося так, як і у більшості хлопців того часу. Після закінчення училища Олександр був призваний на строкову службу в армію. У військовій частині «Десна» два роки минули дуже швидко. Демобілізувався Олександр Осипенко у званні сержанта.
Після повернення додому в нагоді стала набута професія. Автослюсарем в Шосткинському автопарку чоловік працював до 2014 року. М’який, добрий, чуйний, завжди готовий прийти на допомогу, згадують про нього численні друзі.
Вони розділяли його пристрасть – риболовлю. Збиралися на запрошення Олександра на лоні чаруючої природи, у його будиночку, що у Заболотті. Саме туди він мріяв повернутися у 2014, коли воював на Сході країни. Повернувся через два роки, отримавши посвідчення учасника бойових дій.
Повномасштабне вторгнення російських окупантів знову перевернуло життя чоловіка. Війна лишила змоги спостерігати як зростає донечка Іринка. У лютому 2023 року Олександр Михайлович був призваний до українського війська.
Олександр Осипенко загинув 9 листопада 2024 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Сергіївка Луганської області. Йому назавжди 53.
Доземний уклін Герою та його родині за те, що віддали найдорожче заради спільної Перемоги!
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.