Весь минулий тиждень в укритті однієї з шосткинських багатоповерхівок кипіла робота. Гули інструменти, шпаклювалися й утеплювалися стіни, заливалася підлога… Здавалося б, звичний ремонт, якби не одне «але»: робили його не наймані робітники, а юнаки та дівчата з усього світу. До прикордонної Шостки завітав десант легендарного волонтерського руху «Будуємо Україну разом» (БУР).
БУР – це унікальна молодіжна організація, яка об’єднує небайдужих людей з різних континентів. Вони створюють молодіжні хаби, відновлюють зруйноване житло і будують простір свободи по всій Україні. Цього разу їхній будівельний табір розгорнувся в Шостці, щоб власними руками перетворити підвальне приміщення на затишне укриття.
Від Краматорська до Шостки: історія, що надихає
Рух «Будуємо Україну разом» народився ще у 2014 році як палка відповідь молоді з «Львівської освітньої фундації» на російську агресію в Криму та на сході. Їхньою першою точкою на карті став понівечений Краматорськ. Тоді львівські волонтери разом із місцевими жителями за два місяці відремонтували 25 квартир у найбільш постраждалій багатоповерхівці. Вісімдесят першопрохідців заклали фундамент руху, який згодом охопив усю країну.
Сьогодні географія БУРу вражає: від Закарпаття, де рятують історичну спадщину, та Хмельниччини, де створюють центри реабілітації для наших поранених воїнів, до незламного прикордоння – Сумщини, Донеччини й Харківщини. Шосткинську громаду волонтери обрали як пріоритетну, адже північ Сумщини щодня потерпає від ворожих ударів.
«Після кожного такого табору учасники повертаються додому іншими людьми, – ділиться Софія Острозька, адміністраторка волонтерського табору в Шостці. – Набравшись досвіду та драйву, вони запалюють свої громади і створюють нові простори вже у власних містах і селах».
З усього світу – в українське прикордоння
Вони працювали зранку до вечора. Молоді, усміхнені, з різних куточків України та навіть із далекої Японії – Країни вранішнього сонця. Вони не злякалися сирен та близькості до кордону.
Ідея привезти БУР до Шостки буквально «літала в повітрі», розповідає голова місцевої ГО «Екогрупа Україна» Олексій Ліфіренко:
«Ми давно спостерігали за проєктом і зрештою вирішили: Шостка теж зможе! Заповнили анкету, запропонували відновити наш Пункт незламності, який слугує укриттям для сотень мешканців багатоповерхівки. Чекаючи на волонтерів, ми разом із сусідами та екоактивістами самі підготували приміщення до ремонту, вигребли все сміття, підготували стіни».
Координацією побуту та дозвілля гостей займалася Марина Гуленок, представниця тієї ж «Екогрупи Україна». Вона й досі під враженням від енергії молоді:
«Мене вразила їхня фантастична самоорганізація. Хтось їхав машиною, хтось автобусом, хтось потягом – але в призначений день і час усі, як один, були на місці! Шостка зустріла їх дуже тепло. Директорка училища Світлана Ковтун дозволила їм жити в облаштованому укритті з ліжками, технікою та всіма зручностями. Звідти волонтерів забирала маршрутка, водій привозив обіди. А коли ми звернулися до міського голови щодо екскурсії – нам без вагань виділили автобус. Шостка показала неймовірну згуртованість: до кого б ми не звернулися, всі відкривали двері й допомагали».
Босоніж по траві та старовинні верстати
Попри важку фізичну працю, волонтери встигали закохуватися в Сумщину. Для них організували екскурсію на місцевий молококомбінат та поїздку до сусіднього Кролевця. Там молодь відвідала знамениту «Яблуню-колонію» — унікальну ботанічну пам’ятку природи.
«Ми ходили босоніж по траві, відпочивали просто неба і заряджалися якоюсь неймовірною, магічною енергією!» – із захватом згадують волонтери.
Також вони побували в Музеї кролевецького ткацтва, де зберігається понад 450 автентичних експонатів. Найбільш азартні навіть спробували самотужки попрацювати за старовинними верстатами, переймаючи секрети знаменитого кролевецького перебору. А у вільні вечори представники Шосткинського Червоного Хреста провели для молоді надважливий майстер-клас із домедичної допомоги.
Табір завершився, роз’їхалися волонтери, але в Шостці залишилося дещо більше, ніж просто відремонтоване укриття. Залишилося відчуття, що в найтемніші часи світло згуртованості та щирої підтримки здатне творити справжні дива.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.