Болюча втрата у Шосткинській громаді: перестало битися серце нашого Захисника, солдата-кулеметника, учасника бойовий дій, Петра Хоби

Доля неодноразово випробовувала нашого земляка, але він не огрубів душею і залишався відкритим до людей, добрим, чесним… Петро Хоба став на захист Батьківщини 18 квітня 2022 року, на фронті виконував обв’язки солдата-кулеметника і мав статус «Учасник бойових дій». Перше серйозне поранення отримав поблизу Торецька, неподалік від місця, де загинув від мінно-вибухової травми його брат Антон…

Знов трагічна звістка прийшла сьогодні до Шосткинської громади – після тривалої та складної реабілітації, 24 березня перестало битися серце Петра Хоби. Про це у Фейсбуці написав міський голова Микола Нога.

Хоба Петро Володимирович народився 30 серпня 1994 року у нашому місті, мав старшого брата. Хлопчик навчався у Шосткинській загальноосвітній школі № 9. Професійну освіту здобув на базі Вищого професійного училища № 19 і отримав професію «Муляр, штукатур, лицювальник-плиточник».

Знайомі та друзі згадують Петра як щиру, товариську людину, активну, доброзичливу, комунікабельну. З юності він вмів товаришувати та бути надійним другом, намагався всім допомогти і поділитися останнім.

Після проходження строкової армійської служби наш земляк повернувся до рідної Шостки, тривалий час працював у сфері торгівлі.

Горе постукалося до родини ще задовго до початку повномасштабної російської агресії. Антон Хоба – старший сержант, командир інженерно-саперного відділення — начальник інженерної служби 13-го батальйону, трагічно загинув 26 січня 2020 року. Тоді Петро втратив рідного брата, а пізніше лишився обох батьків…

Незважаючи на всі випробування долі, чоловік не огрубів душею – був відкритим до людей, добрим, чесним.

На захист Батьківщини став 18 квітня 2022 року, на фронті виконував обв’язки солдата-кулеметника, мав статус «Учасник бойових дій». Перше серйозне поранення отримав поблизу Торецька, неподалік від місця, де загинув від мінно-вибухової травми його брат Антон…

Після тривалої та складної реабілітації Петро Володимирович повернувся до своєї військової частини. Але через певний час був демобілізований – стан здоров’я не дозволяв продовжувати військову службу. Серце Захисника перестало битися 24 березня цього року…