Ціна подвигу – життя під загрозою: історія ліквідатора ЧАЕС з Шостки Василя Ожоганича

Василь Іванович Ожоганич народився 29 серпня 1964 року. Сьогодні він проживає у Шостці, а його життєва історія назавжди пов’язана з однією з найстрашніших техногенних катастроф ХХ століття – аварією на Чорнобильській атомній електростанції. Про це пише Сумська обласна військова адміністрація.

У 1986 році Василь Іванович працював водієм пожежної автоцистерни Шосткинської СДПЧ № 6. Вже 5 червня його відрядили до зони аварії для участі в ліквідації її наслідків. Менш ніж за тиждень, 8 червня, він отримав надзвичайно відповідальне й небезпечне призначення – став командиром взводу з відкачки забрудненої важкої води з машинної зали 4-го енергоблоку ЧАЕС.

Це була одна з найскладніших ділянок робіт. Рівень радіації тут перевищував допустимі норми у 200 разів. Захист був мінімальним – лише обсвинцьовані фартухи та респіратори. Працювали короткими змінами – по 10 хвилин, групами по двоє. Кожен вихід на об’єкт означав реальну загрозу життю.

«Небезпека з усіх боків була смертельною, але ми усвідомлювали, що від наших дій залежить життя і здоров’я мирних людей не лише в Україні, а й у всій Європі та світі», – згадує Василь Ожоганич.

Як командир взводу, він ніс відповідальність не лише за виконання завдання, а й за своїх підлеглих. Розуміючи всі ризики, він разом із ними щодня виходив на небезпечні роботи.

Після завершення робіт Василь Іванович разом із особовим складом був направлений на лікування до інституту радіоактивного захисту населення в Києві, де проходив курс терапії протягом 37 діб. Наслідки опромінення не зникли безслідно – нині він має другу групу інвалідності, пов’язану з ліквідацією аварії.

Попри це, Василь Ожоганич не залишив активної громадської діяльності. У 2012 році його обрали головою громадської організації «Інвалідів та учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Союз Чорнобильців України». Він є ветераном МВС України, пенсіонером, і донині змушений регулярно проходити лікування – не менше трьох разів на рік.

Його історія – про мужність, відповідальність і жертовність. Це нагадування про те, якою ціною було зупинено поширення катастрофи, і про людей, які, ризикуючи власним життям, захистили майбутнє мільйонів, – зауважили в ОВА.