Назавжди 47: у Шостці провели в останню путь військовослужбовця Олександра Лисицю

Сьогодні, 28 травня, Шосткинська громада зібралася, аби віддати останню шану Герою та провести в останню путь свого захисника Олександра Лисицю.

У 2023 році, виконуючи бойове завдання під Лиманом, Олександр дістав складне поранення. Знадобилося шість операцій та дев’ять місяців важкого лікування. У чоловіка була неймовірна сила волі — з допомогою лікарів він знову став на ноги. Він втратив нирку та частину селезінки, носив у тілі кілька уламків, на ногах були спеціальні пристрої, які тримали кінцівки. Але травма не залишила шансів на життя — 27 травня Олександр Лисиця помер.

Лисиця Олександр Сергійович народився 8 вересня 1977 року в місті Шостка. Після закінчення загальноосвітньої школи № 2 вступив до Шосткинського професійно-технічного училища № 13 та отримав спеціальність електромонтера. Строкову службу проходив у Львівській області, м. Стрий. У 2015 році був мобілізований на виконання бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції.

Після початку повномасштабної російської агресії вже наступного дня (25 лютого) Олександр стояв у черзі до військкомату – записуватися добровольцем, захисником рідної землі. У складі місцевих сил тероборони тривалий час він воював на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Користувався високим авторитетом серед військового керівництва та фронтових побратимів. За словами рідних і друзів, він був людиною доброї душі, спокійним, відповідальним, працьовитим. Намагався завжди підтримувати інших і допомогти їм.

Восени 2023 року під Лиманом чоловік отримав складне, комплексне поранення… Знадобилося 6 операцій і 9 місяців кропіткого лікування та відновлення у Дніпрі, Києві, Львові… Він втратив нирку і частину селезінки, носив у тілі кілька осколків, ноги і досі були закуті у спеціальні пристрої для корекції… Незважаючи на всі труднощі, наш земляк дуже прагнув жити! Мріяв, як закінчиться війна. Як він одужає, допоможе знайти себе в житті своїм дітям – сину Назару та донечці Дарині… Як будуть збиратися за щедрим столом великою, дружною родиною і згадувати ці часи, як страшний сон…