Війна РФ проти України, Втрата, ЗСУ

Добровільно став до лав ЗСУ та віддав життя за Україну: шосткинці провели в останню путь Володимира Яглова

Шосткинська громада провела в останню путь захисника України Володимира Яглова. Він був людиною праці, турботливим батьком, надійним другом і справжнім патріотом, який добровільно став на захист Батьківщини. Перед останнім виходом на позицію воїн зателефонував рідним і сказав слова, що назавжди залишаться у їхніх серцях: «Обов’язково переможемо, тримайтесь. Я вас люблю». Невдовзі зв’язок із ним обірвався назавжди.

Яглов Володимир Вікторович народився 17 грудня 1968 року у невеликій родині, де виховувалося двоє дітей. Навчався у Шосткинській школі №2, де закінчив вісім класів.

З юних років Володимир захоплювався активним дозвіллям. Відвідував секцію ковзанярського спорту, займався плаванням у басейні та тренувався у спортзалі. Після школи здобув професійну освіту у Шосткинському хіміко-технологічному технікумі за спеціальністю «Технік-технолог».

З 1988 по 1990 роки проходив строкову військову службу у місті Лієпая (Латвія), мав звання матроса. Після повернення до цивільного життя розпочав трудовий шлях на легендарному шосткинському підприємстві «Свема», де працював з 1991 по 2012 рік апаратником 5-го розряду та майстром зміни. З 2013 по 2022 рік працював на підприємстві «Стандарт-2002».

Володимир був турботливим батьком для своїх дітей — сина та доньки, які назавжди стали важливою частиною його житття.

У вільний час чоловік любив риболовлю, із задоволенням ходив до лісу по гриби, займався ремонтом взуття. Його знали як чесну, відповідальну, добру та врівноважену людину. Він цінував у людях людяність і чесність. Друзі, колеги та знайомі поважали Володимира за працьовитість, наполегливість і майстерність. Про таких людей говорять: «у нього золоті руки», адже будь-яку справу він неодмінно доводив до успішного результату.

Коли Україна потребувала своїх захисників, Володимир Вікторович не залишився осторонь. 9 травня 2024 року він добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив начальником складу взводу матеріального забезпечення та стрільцем у званні солдата. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку.

Він мріяв повернутися додому з Перемогою та долучитися до відбудови рідної країни. Та його життя забрала війна. Перед одним із виходів на позицію він зателефонував рідним і сказав слова, які назавжди залишаться в їхніх серцях: «Сьогодні їдемо на позицію. Обов’язково переможемо, тримайтесь. Я вас люблю». Після цього зв’язок із ним обірвався…

7 липня 2024 року солдат Яглов Володимир Вікторович загинув під час стрілецького бою, поблизу населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області. Наш земляк віддав життя, захищаючи територіальну цілісність і державний суверенітет України.

Світла пам’ять про воїна Світла назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Його мужність, відданість Україні та любов до своєї родини є прикладом справжнього патріотизму й людської гідності.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Коментувати