До Небесного війська доєднався Захисник із Шостки Вадим Овсюк на позивний «Черепашка»

Наш земляк користувався високим авторитетом серед колег і керівництва. Серед почесних нагород: відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції», грамота «За сумлінне виконання службових обов’язків» (2022), грамота «За зразкове виконання бойових завдань» (2024), Почесні грамоти від Шосткинського міського голови за зразкове виконання службового обов’язку та за вагомий особистий внесок у справу захисту України.

Вадим Миколайович Овсюк народився 2 листопада 1983 року у місті Шостка, був єдиною дитиною в сім’ї. Закінчив 11 класів у Шосткинській школі-ліцеї. У дитинстві та юності відвідував гуртки з плавання, спортивного орієнтування та туризму. Вищу освіту здобув на базі Сумського державного університету (напрямок «Інформаційні технології та проектування»).

Трудову діяльність розпочав у компанії «МЕДІА-МОСТ» на посаді програміста, пізніше працював програмістом у ТОВ «УГАК» (Українсько-голландська агрокомпанія»). У вільний від роботи час захоплювався гірським туризмом.

З 1 серпня 2014 року Вадим добровільно став на захист Батьківщини. «Він ніколи і ні в чому не відмовляв, завжди приходив на допомогу… Доброзичливий, спокійний, до всіх ставився з повагою. Дуже любив доньку та завжди допомагав. Любив батьків…», – з теплотою та сумом розповідають про Воїна Світла його рідні. Заповітною мрією було після Перемоги сходити в гори та з’їздити до доньки в Європу.

З 2022 року Вадим знову захищав рідну землю від російської навали. Воював у найгарячіших локаціях фронту – боронив Україну на Донецькому, Харківському та Сумському напрямках. Виконував обов’язки сапера-оператора БПЛА, мав звання головного сержанта роти. В якості фронтового позивного обрав собі жартівливе «Черепашка» (через великий рюкзак та худорляву статуру).

За словами рідних, життєвим кредо чоловіка були прості і дуже відповідальні слова: «Хто, як не ми?!».

2024 рік видався для Вадима сповненим важких випробувань – на Донецькому напрямку він двічі отримав поранення (січень і червень). Проходив тривале лікування…

Серце Захисника перестало битися 6 січня цього року… Схиляємо голови у скорботі і вклоняємось у пошані…