Він умів створювати, лагодити й берегти. Будував дім, любив родину, захоплювався природою і мріяв про мирне майбутнє поруч із найріднішими. Але, коли Україна потребувала захисників, Геннадій Савоненко без вагань став до її оборони. Додому він повернувся вже Героєм, пам’ять про якого назавжди житиме у серцях рідних, друзів і всієї Шосткинської громади.
Геннадій Савоненко народився 15 листопада 1976 року у Шостці. Навчався у середній школі №11, де здобув повну загальну середню освіту. Ще зі шкільних років захоплювався конструюванням масштабних моделей і радіотехнікою, відвідував гурток моделювання.
Вищу освіту здобув у Сумському державному університеті за спеціальністю «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів». Після закінчення навчання багато років працював інженером-механіком на різних підприємствах. Також закінчив військову кафедру при СумДУ за спеціальністю «артилерист» і отримав звання старшого лейтенанта.
Найбільшою цінністю у житті Геннадія Юрійовича була його родина. Разом із дружиною Анною вони прожили у щасливому шлюбі 25 років, виховали сина Даниїла, який став їхньою гордістю та радістю.
Рідні згадують, що у вільний час чоловік любив відпочивати на природі. Його захоплювали риболовля, кемпінг та «тихе полювання» в лісі. З великим терпінням і наполегливістю він будував власний дім, а його золоті руки могли полагодити будь-що — від дитячої іграшки до автомобіля.
«Він умів відремонтувати все — від дитячої іграшки до автомобіля. Гена завжди був чесною, працьовитою і товариською людиною, люблячим чоловіком і татом. Він був добрим і щирим, поряд з ним відчувався спокій і тепло. У важку хвилину завжди був готовий підставити плече. Це був чоловік, який завжди тримає своє слово. А сміявся так завзято і щиро, що всі поряд теж починали сміятися», — зі смутком згадує дружина Анна.
30 вересня 2023 року Геннадій Савоненко став на захист України. Він виконував бойові завдання на Донецькому напрямку, обіймаючи посаду заступника командира 3-ї єгерської роти військової частини А4948. Свій бойовий позивний «Скарабєй» обрав невипадково. Цей символ уособлює сонце, відродження, творчу силу, рух життя вперед і захист від зла.
Попри всі труднощі війни, Геннадій разом із дружиною мріяв про Перемогу, про спільну відпустку на морі та про повернення додому. Він прагнув не матеріальних благ, а можливості бути поруч із найріднішими, піклуватися про дружину і сина, дочекатися онуків.
14 вересня 2024 року Геннадій Савоненко загинув, захищаючи Україну від російських окупантів на Покровському напрямку поблизу населеного пункту Долинівка Донецької області.
У Героя залишилися дружина Анна, син Даниїл, батько Юрій Іванович та сестра Наталія.Світла пам’ять Захиснику України. Щирі співчуття його рідним і близьким. Вічна вдячність Герою, який віддав своє життя за свободу та майбутнє нашої держави.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.