Сьогодні на офіційній сторінці міського голови Миколи Ноги у Фейсбуці був опублікований допис під назвою “Дорога крізь полум’я”. Очільник громади поділився своїми враженнями після жахливих ударів окупантів по місту. Далі – пряма мова.
Середина літа. Липневий вечір видався спокійним і навіть спека, яка дошкуляла вдень, спала, сховавшись десь за обрієм. Ближче до опівночі в групі в соціальній мережі висвітився текст, опублікований DimcheG – «КАБ в напрямку Свеса – Ямпіль».
В мить тіло пронизали іскри. Підхопився, розуміючи що це також напрямок і на Шостку! Так було впродовж війни багато разів. КАБ на цій дистанції або влучав в якусь ціль, або просто зникав з радарів в гущі лісових масивів…
Цього разу через декілька хвилин (швидкість, що фіксувалась на радарі, була більше 600 км\год.) повітря розірвав страшний гуркіт, який завершився потужним хльостким, розкотистим вибухом! Здалось, що епіцентр десь зовсім поруч… За цей час встиг вискочити у коридор (за правилом «три стіни»).
Новий приліт КАБ був через декілька хвилин і теж зовсім поруч! Підлога в коридорі передавала стогін землі від таких несамовитих ударів! Череда вибухів множилась… Свідомість протестувала їх лічити…
Крайні вибухи були неймовірними за своєю силою і з’явилось відчуття, що холодна тінь війни проникла в тебе і стискає саме серце… Уява малює жахливі картини руйнувань і втрат! У свідомості з’являються слова прохання до Бога про допомогу і захист жителів…
Далі все поринає у хитку, тривожну тишу… Швидко одягаюсь, все приготовлено з вечора… В штаб…
Стурбований черговий вже чекає на порозі, стає зрозуміло орієнтовні місця ворожих влучань! Повна темінь, але зрозуміло – КАБи рвались десь на цьому бульварі, за перехрестям…
Поступово став наростати в’їдливий стрекіт безпілотників. Він стає все сильнішим і лунає з усіх боків. В телефоні з’являється інформація про концентрацію цілої зграї ворожих безпілотників навкруг міста… Більше 15 стерв’ятників створювали диявольський звуковий ефект…
Пікіруючий рев, а за ним потужний вибух десь зовсім поруч… За ним знов і знов. Здається, цей армагедон нескінченний… Людина не може, не повинна витримувати такі навантаження.
Над поринувшим у ніч містом розгоралась заграва… Віддавши необхідні розпорядження черговому, пішов на вогняне марево і тріск…
На розі Свободи з темноти покликали: «Микола Петрович, сідайте, підвезем…». Цей оклик заспокоїв – поліція поруч, не десь в укритті, а тут насторожі…
Вулиця Різдвяна палала. Нещадний вогонь пожирав розвалини будинків і споруд… Намагаюся умовляти людей сховатися в погреба або інші укриття, адже можливий повторний обстріл…
Під забором з протилежної сторони вулиці дві жінки і мала дівчинка. Вона промовляє голосно у відповідь мені: «У нас все згоріло, ховатись нікуди…» Її ручки показують на багаття, де догорає будинок… Пропоную ховатися до сусідів з протилежної сторони…
У кінці вулиці жінка кричить, що чоловік кинувся в полум’я щоб забрати речі і не повернувся…
Якась тінь метнулась у пітьмі і згарищі…Вибігає чоловік весь чорний, але з якоюсь чудною радістю… «Живий, живий…Петрович… впізнав тебе».
Живий! Обійняв і сльози заблищали у відблисках полум’я…
Підбігла жінка з червоним обличчям, відсвіченим вогнем і в схвильованому погляді питання: «Що робити? Як бути? Де жити?»
Рятувальники розгорнули роботу… Дмитро чітко віддає команди і сам тягне пожежні рукава…
У хвилину перерви швидко говорить про дивовижний порятунок сім’ї. Вони встигли сховатись у льох, та після вибуху чергового Shaheda завалило вихід! Ще щось і загорілось там! Намагаються тушити, але вихід перекритий. Шкрябають стіни… Марно! Знову страшенний вибух і стіна впала…
Зоряне небо! Вибігли! Обпечені! Дякувати Богу – живі!
Прибувають додаткові пожежні автомобілі, декілька закордонних моделей. Розумію, наскільки важлива допомога наших Європейських партнерів у такі критичні хвилини, адже їх техніка більш ефективна…
На питання «Що робити?» більшості відповідаю: «Слава Богу! Всі залишились живими! Опіки вилікуємо. А житло і нажите, разом будемо відновлювати!»
Зберігаємо ЄДНІСТЬ та ВІРУ! Слава Богу! Слава Україні!
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.