ЗСУ, Історія

“Я наче передчуваю, коли ми маємо переїжджати з місця на місце і навіть точно вказую дні. От скажіть, що я не Відьма?”: історія чарівної бійчині 41 ОМБ

“ Мене звати Вікторія, – посміхається “Відьма” – боєць батальйону зв’язку 41 окремої механізованої бригади. – За моїм ім’ям – Перемога. Із ним я обов’язково маю бути Захисницею України!”

Ця тендітна дівчина впевнено розбирається в усіх сучасних засобах зв’язку, на відмінно володіє як особистою зброєю так і службовою документацією свого підрозділу. Про свій позивний, жартуючи, каже – вміє передбачати майбутнє!

З дитинства я бачила себе лише у військовій формі, хоча вчилась на кравчиню, – розповідає “Відьма”. – Тричі, в буквальному розумінні слова, штурмувала наш ТЦК, щоб підписати контракт. І врешті, досягла свого! Далі були навчальні центри та полігони. Після успішного закінчення я стала до лав 41 окремої механізованої бригади. Із побратимами-зв’язківцями була на Донеччині та Сумщині, брала участь й у Курській операції. Я завжди готова стати до будь-якої бойової роботи.

“Відьма” зізнається, що хлопці бережуть її і не завжди беруть на небезпечні виїзди. Але дівчина добре знає, що таке ворожі артилерійські та мінометні обстріли, удари КАБів та “Граду”.

Під час боїв у прикордонні Сумщини на позицію наших хлопців стався приліт. Я ще не знала, що сталось, але відчула біду і почала повторювати про себе: “Все буде добре, всі будуть живі!” Потім виявилось, що хлопці вижили у цьому пеклі, хоча й були поранені. Такі випадки траплялись кілька разів. Хлопці потім дякують – твої чари подіяли!

Я наче передчуваю, коли ми маємо переїжджати з місця на місце і навіть точно вказую дні. От скажіть, що я не Відьма? Якщо серйозно – коли терміново потрібен зв’язок, наші часто роблять справжні дива. Тож ми тут усі чарівники!

Як справжня відьма Вікторія має друга-кота, якого підібрала ще малюком на Донбасі. І жартує – що для побратимів-зв’язківців та усіх Воїнів-Захисників її чари завжди добрі та спрямовані тільки на Перемогу.

Коментувати