В перші місяці повномасштабного російського вторгнення Віктор боронив рідну Сумщину, пізніше воював у багатьох «гарячих точках» Донеччини та Луганщини. 7 серпня Віктор Миколайович вирушив на чергове бойове завдання. Машина наших захисників потрапила під масований ворожий обстріл. Таку сумну звістку повідомив мешканцям Шосткинської громади міський голова Микола Нога.
ПІНЧУК ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ народився 2 травня 1976 року в с. Вороніж Шосткинського району. Закінчив Воронізьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів імені П.О.Куліша.
Професійну освіту отримав на базі місцевого профтехучилища за напрямком «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва». Строкову службу проходив у Білій церкві та Бахмачі.
Повернувшись додому, чоловік працював на цукровому заводі, а потім – у сфері будівництва в різних містах України. Віктор був будівельником за професією та за покликанням. Вдома все було зроблено його руками, допомагав з ремонтом родичам і друзям.
Врівноваженість, працелюбність, доброзичливість, наполегливість – за ці безцінні риси характеру Віктора Пінчука поважали та любили. Він завжди намагався допомогти, не боявся важкої роботи та відповідальності. У злагоді та взаємоповазі прожив у шлюбі з дружиною Тетяною багато років, виховав трьох дітей. Допомагав стареньким батькам, обожнював свого онука та онучку і з нетерпінням чекав на зустріч з ними…
Віктор Миколайович був мобілізований до лав ЗСУ у грудні 2022 року. На фронті виконував обов’язки гранатометника (обслуга гранатометного взводу механізованого батальйону).
Доля подарувала родині Пінчуків дві нагоди побачитися з коханим чоловіком, батьком, братом, дідусем, коли наш земляк приходив у відпустку. Востаннє родичі спілкувалися з ним по мобільному зв’язку за день до загибелі.
Плаче за сином Шосткинщина, прощається зі своїм захисником…
Доземний уклін Воїну світла та його родині!
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.