Війна РФ проти України, Історія, Міжнародна підтримка, Суспільство

«Саджаю все вручну, бо треба вижити»: Історія фермерки з села Клишки, яка не полишає землю попри небезпеку

У селі Клишки на Шосткинщині життя давно перестало бути звичним. Щоденні польоти ворожих дронів, вибухи неподалік та постійний ризик — саме такою стала реальність для мешканців громад біля північного кордону України. Та попри небезпеку люди продовжують працювати на своїй землі.

«Я саджаю все вручну. Але не можу довго бути надворі — дрони літають постійно», – розповідає місцева фермерка Наталія.

Попри загрозу, жінка не зупиняється. Її город — і спосіб виживання, і підтримка родини. Так живуть багато дрібних фермерів у прикордонних селах: саджають не лише для доходу, а передусім — щоб мати їжу та зберегти господарство.

Щоб допомогти таким людям триматися та розвивати своє невелике виробництво, у межах напряму «Засоби до існування та продовольча безпека» Норвезька рада у справах біженців (NRC), спільно з Association for Democratic Development / Асоціація демократичного розвитку, надає грошову підтримку для розвитку сільського господарства.

Ця допомога дозволяє фермерам купувати інструменти, дрібне обладнання та матеріали, необхідні для вирощування продукції та забезпечення своїх сімей.

«Тепер мені не треба ламати спину, копаючи. Можу вирощувати їжу для родини — і навіть продавати трохи сусідам», – каже пані Наталія.

Попри війну, прикордонні громади тримаються завдяки людській стійкості та підтримці партнерських організацій. А кожен посаджений корінь чи розсада — це крок до збереження життя, дому та майбутнього.

За матеріалами Норвезька рада у справах біженців в Україні.

Коментувати