Світлана з сином та донькою проживала в селі Пигарівка, Середио-Будської громади у затишному будинку з садом. Ніби мальовнича картина, на перший погляд… Та її руйнує те, що будинок цей знаходиться на прикордонній території, де обстріли та вибухи лунають чи не щодня.
Замість звичного життя між господарством та морозивом на простирадлі у саду, діти мали жити у холодному підвалі на мішках з картоплею. Так вони прожили тиждень. Серце крається від уявлення про ту картину. Тож Світлана у відчаї звернулась до гуманітарної місії «Проліска», яка працює за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні.Єдиним її проханням було евакуювати їх до безпечного місця.
Команда гуманітарного центра Проліска- Конотоп терміново здійснила виїзд до села Пигарівка та зробила все необхідне, щоб забезпечити транспортування родини. Поїздка була довгою та виснажливою. Діти розповідали про домашніх улюбленців, яких довелось залишити, друзів, які їх підтримували, улюблені місця в селі.
В той самий час, мама ділилась переживаннями з психологом мобільної групи про те, як змінилась поведінка її дітей. Про те, як син склав всі іграшки в сарай та відмовився ними грати, аргументуючи це тим, що він вже дорослий. А також, що коли вони з родиною сиділи з речами біля будинку, очікуючи команду центру, Світлана помітила, що у дворі дикі голуби звили гніздо. Злітаючи, махнули крилом на прощання. А головне на радість.
Родину було переміщено в місто Шостка, у приватний будинок родичів. У безпечному місці діти одразу змінилися, почали знайомити працівників «Проліски» з їх рідними, розповідати, як часто вони раніше проводили тут літні канікули. Світлана ж, відчувши підтримку близьких та твердий ґрунт під ногами, полегшено видихнула та поділилась планами на майбутнє.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.