Назавжди 43: "На Щиті" повернувся додому ще один наш Захисник - Євген Швабський

Напередодні трагічної загибелі, 14 серпня, він привітав дружину з Днем народження… 15 серпня, в результаті влучання ворожого дрону в позиції наших військових на Сумщині, Захисник отримав акубаротравму. На місце події прибула машина, щоб доправити чоловіка до медзакладу, але довезти вже не встигли… Сьогодні Шосткинська громада провела в останню путь ще одного свого Героя – командира роти, майора Євгена Швабського.

Швабський Євген Володимирович народився 8 серпня 1982 року у м. Усті-над-Орлиццю (Чехія), батько і мама хлопчика були військовими. У 1993 році родина переїхала до нашого міста. Євген спочатку навчався у Шосткинській школі № 2, потім – у ЗОШ № 7. Професійну освіту отримав на базі ВПУ-19, по закінченні якого вступив до Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (за спеціальністю «Вчитель історії, практичний психолог»). Строкову службу проходив у м. Києві. Після повернення додому Євген тривалий час працював у службі охорони одного з провідних виробничих підприємств.

У 2004 році чоловік підписав контракт з Національною Гвардією України, службі в рядах якої віддав 18 років свого життя. В останні роки обіймав посаду начальника служби ПММ (паливо-мастильних матеріалів). За словами рідних, Євген мріяв нарешті відпочити… Жити з коханою дружиною Тетяною та донечкою Дар’єю, доглядати за улюбленою дачею, зустрічатися з друзями… Тривожні новини напередодні повномасштабного російського вторгнення змінили плани.

Як досвідчений військовий, Євген Володимирович розумів весь ступінь небезпеки для своєї країни та родини… Це змусило його записатися до місцевої ТРО ще задовго до 24 лютого 2022 року. Наступні три роки наш земляк провів в екстремальних умовах – воював під Бахмутом і Покровськом, бився з ворогом під Харковом і Лиманом… Командир роти, майор Швабський користувався високим авторитетом серед бойових побратимів і військового керівництва.

За роки служби у військовій частині та батальйоні ТРО був нагороджений: орденом Богдана Хмельницького, відзнакою командира бригади «Срібний Хрест», медаллю «За зразкову службу» і «За зразкову службу в НГУ» та іншими.

У будь-яких ситуаціях він завжди залишався собою – відкритим, товариським, добрим, надійним, позитивним. Намагався підтримувати не тільки людей, але й тварин. З фронту привіз собаку Єву, яку врятував і приручив. За словами родичів, Євген дуже мріяв про Перемогу та повернення додому, до своїх «дівчаток» – дружини та донечки. Він повертається до Шостки, але «на щиті»…