Втрата, ЗСУ

Назавжди 30: після довгих місяців очікування Шосткинська громада попрощалася зі своїм Героєм — Дмитром Левченком, який повернувся з фронту на щиті

Дмитро Левченко, уродженець Шостки, віддав життя за Україну, ставши на захист рідної Батьківщини. З осені 2024 року він мужньо воював на Донецькому напрямку, поки в грудні минулого року його не було визнано зниклим безвісти. Сьогодні, 27 жовтня, шосткинці провели в останню путь свого земляка-захисника.

Левченко Дмитро Вікторович народився 29 квітня 1995 року в Шостці, у багатодітній родині. Хлопчик навчався у школі № 6, відвідував гурток з роботи по дереву. Професійну освіту отримав на базі Шосткинського профтехучилища № 10 та ВПУ-19. Деякий час Дмитро працював у сфері торгівлі м. Шостка, потім – на будівництві у столиці.

За спогадами рідних, він був дуже активною та діяльною особистістю, щедрою, доброзичливою, з відкритим до людей серцем. У вільний від роботи час захоплювався риболовлею. Найбільшим скарбом для чоловіка були його сестри та маленька племінниця Анастасія, яку він любив як рідну донечку. Однією з заповітних мрій чоловіка було створити власну родину, придбати будинок і автомобіль… Жити у злагоді та взаємній підтримці, виховувати діток у вільній і мирній Україні.

З осені 2024 року Дмитро Вікторович став на захист Батьківщини, і вже зі зброєю в руках захищав право своїх рідних і мільйонів українців на гідне та безпечне життя. Воював на Донецькому напрямку. В останнє спілкувався з сестрою та своїм дядьком, передавав привіт улюбленій племінниці. За кілька днів до трагічних подій Дмитро надіслав рідним смс: «Я в Донецькій області. Не можу розмовляти». На цьому зв’язок обірвався… Назавжди.

Левченко Дмитро Вікторович вважався зниклим без вісти з 17 грудня 2024 року. Сьогодні тіло Героя повертається на Шосткинщину. А його світла та безсмертна душа обіймає на небі своїх батьків і молиться за нашу Перемогу.

Доземний уклін нашому Захиснику! Вічна пам’ять і вічна шана!

Коментувати