Володимиру Степановичу 82 роки. Але вік не став на заваді, щоб допомогти нашим військовим. Він сплів захисну сітку для хлопців, які стоять на блокпосту, й приніс до волонтерського центру “Шостка-Добро”. Адже знає, що волонтери передадуть її тим, кому вона потрібна.


Маскувальну сітку пан Володимир плете під яблунею у себе у дворі. Пальці тремтять, але в’язка рівна. Каже: «Передайте хлопцям – тримайтеся. Я ще одну сплету». Це слова старшого покоління, яке вже бачило війну. Нитка до нитки. Вузлик до вузлика. І в кожному – тепло. Віра. Турбота.
Володимир Степановч небайдужий і розуміє найголовніше: що там досі стріляють. Що наші тримаються. Що допомога потрібна щодня. І що кожен може бути корисним. Він знає, як важливо не зламатися. Ця сітка не просто захист. Це частинка серця. Це оберіг.

За матеріалами волонтерського центру “Шостка-Добро”
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.