У ніч з понеділка на вівторок вимогливий мешканець Шостки телефоном повідомив міському голові, що по вулиці Робочій газовики залишили декілька квартир без голубого палива. Диспетчер газового господарства запропонував вранці приїхати та включити. Це не влаштовувало прохача, поділився Микола Нога.
Більше години розмов, ряд дзвінків і, нарешті, газ запущений… За перемовинами не відчув як у вікна забарабанив дощ… Його музика налаштовує на відпочинок… Добре, що другу добу дощить. Бог нас всіх порадував, наситив землю вологою. Зійдуть озимі, зменшиться кількість пожеж…
Та глибокого відчуття спокою нема, війна продовжує хвилювати навіть у такі хвилини під стукіт дощу…
Як там наші хлопці і дівчата на фронті? Вони не мають можливості прислухатись до шепоту дощу… їх будить та тримає у напрузі канонада обстрілів, вибухи, завивання мін та дронів ворога. Ненажерлива війна продовжує забирати кращих і це напружує нерви, вимотує сили, свердлить по ночах свідомість…
Та ми не маємо права піддаватись, схиляти голови, адже ворог розраховує саме на нашу слабкість! Готуємо черговий вантаж допомоги на фронт. Вона завжди менша, ніж цього потребують обставини там, на передній лінії! Але спільними зусиллями, разом з Богом, наші Збройні Сили завоюють Переможний Мир для України!
Кришталево-прозорий дощ омиє нашу рідну землю. Очистить від ворожої скверни. Наситить поля та серця надією на майбутнє…
Слава Богу! Слава Україні!
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.