Вони живуть у підвалах багатоповерхівок, гріються біля труб теплотрас: недоглянуті, часто інфіковані та покалічені – безпритульні хвостики.
Після початку повномасштабної війни проблема тварин безхатьків в Україні стала глобальною. На вулицях міст та селищ бігають тисячі покинутих напризволяще собак та котів, адже вони стали такими ж жертвами російської агресії, як і люди. Чотирилапі гинуть від обстрілів, втрачають домівки та господарів й опиняються на вулиці.
Зоозахисники прикордонної Шостки, що на Сумщині, говорять, безпритульних тварин у місті стало більше в рази. “До своїх” додалися ще евакуйовані, загублені або кинуті на призволяще.
Кожного разу, по дорозі додому з роботи, спостерігала, як жалісливі жіночки підгодовують безпритульних котиків, які прижилися під трубами теплотраси біля багатоповерхівки. Спочатку (років три тому) їх там було 5-6, тепер вже до десятка, а інколи і більше.
Якось під час чергового годування, вдалося познайомитися з пані Валентиною. Поцікавилася, чи не намагалися вони простерілізувати своїх чотирилапих улюбленців у рамках міжнародної програми безкоштовної стерилізації, яка діє в нашому місті. Відповідь була не просто негативна: «Ви живодери і ненависники тварин!».
ПРАВДА ПРО СТЕРИЛІЗАЦІЮ
Дійсно, тема стерилізації тварин викликає незручність в суспільстві і досі. Хоча про саму операцію і гуманний метод припинення безконтрольного розмноження тварин вже говорено-переговорено. Але сьогоднішній час змусив знову порушити цю тему.
Кішка, яка постійно народжує, сама вироджується. Вона більше хворіє, так як організм повністю виснажений, а якщо ще й безпритульна, то, однозначно, не отримує нормального харчування і, як правило, інфікована. Кошенята, яких народила така кішка, слабкі, вони часто не доживають і до місячного віку. Це виходить тотальний мор. І з морального боку, більш гуманно таку кішку стерілізувати, інакше її просто не стане», – так відповів головний лікар Шосткинської ветеринарної клініки, Віталій Бойко на наше питання щодо неоднозначного ставлення суспільства до стерилізації тварин.
За словами ветлікаря, вік кішки 15-20 років, у безпритульних він скорочується у три рази, вони ледве доживають до 5 років.
Всі самі корисні процеси, через безконтрольні роди, висмоктані у уих кіщок і це в кращому випадку. В гіршому – вони часто помирають при пологах, так як у них недостатньо в організмі мікро та макроелементів. Безпритульні кішки не доїдають і ті макарони, якими їх годують жалісливі жіночки, це не харчування для вагітної кішки, однозначно. Тому таку турботу можна назвати умовною, бо це приводить до збільшення популяції і повного виснаження самої кішки та гибелі.
ЕКОАКТИВІСТИ І БЕЗПРИТУЛЬНІ КІШКИ З ПІДВАЛУ
Чи не в кожній багатоповехівці у підвалах ховаються безпритульні кішки. Десь їх підгодовують, а десь просто не звертають на них увагу або дратуються тим, що їх стає все більше.
В одній з дев’ятиповерхівок Шостки співзасновники громадської організації EcoBand, Олексій Ліфіренко та Дмитро Гуленок, вирішили підійти до цього питання з гуманного боку. Адже чоловіки пам’ятають з дитинства, як раніше у селах, куди вони їздили до бабусь, це вирішувалося одразу й кардинально. Приведе кішка чи собака потомство, з виводка можуть залишити одного, всіх інших просто знищували.
Олексій Ліфіренко розповідає, що у минулому 2023 році, вони разом з Дмитром вирішили зайнятися стерилізацією безпритульних кішок, які жили у підвалі їхньої багатоповерхівки.
Я зрозумів, що у нас вже йде неконтрольована популяція кішок і з цим щось треба робити. Звернувся до людей, які їх годували, щоб вони якось нам допомогли, адже чотирилапих безхатьків в будинку вже було дуже багато. Я отримав негативну відповідь, потім були погрози, невдоволення. Вирішив, що треба шукати якійсь спосіб, щоб зупинити неконтрольоване розмноження тварин. Поки це єдиний гуманний спосіб – стерилізація.
Чоловік говорить, що у нашому місті раніше цю операцію можна було зробити у декількох клініках, у цьому році – займається тільки одна. Стерилізацію вони проводять безкоштовно в рамках програми підтримки міжнародної благодійної організації Sterilization.ua.
До речі, за словами ветеринарного лікаря Віталія Бойка, вони за час дії програми, а це 4 роки, провели близько 11 тисяч операцій. Зараз медики ще виїжджають на прикордоння Шосткинщини за викликом зоозахисників та мешканців, щоб провести стерилізацію тварин.
Отримавши повну інформацію про клінічну процедуру, Олексій з Дмитром, озброївшись звичайним сачком, пішли на «полювання». Перший досвід для Олексія став невдалим, одна з кішок його травмувала, навіть довелося пройти лікування, включаючи антибіотики.
Що в нашу стерилізацію входить? Ми спіймали кішку й веземо її на умовно безкоштовну стерилізацію. Чому умовно, тому що за свій кошт купуємо попону, яку одягаємо на кішечку після операції, а ще купуємо для них антибіотики. Що до фінансів, то це, як завжди, робимо кліч по будинку про фінансову допомогу на стерилізацію. Люди відправляють кошти на банківську карту, чи на банку, яка є в групі нашого будинку, – розповідає екоактивіст.
Співпрацюють чоловіки й з шосткинською зоозахисницею Тетяною Піскурьовою, яка є співзасновницею ГО «Добре серце – Шостка». Вони звернулися до неї з проханням дати їм гуманну клітину для відлову котів, яка свого часу їм дісталася від благодійників.
Дівчата не відмовили і нам вдалося за допомогою цієї гуманної клітини виловити п’ять кішок, серед яких три були дуже дикі. Це було в тому році. Зараз вони якісь спокійніші, – поділився Олексій.
Після стерилізації, кішки п’ять діб знаходяться на перетримці, їх годують, роблять ін’єкції антибіотиків. В цей час вони живуть у підвалі багатоквартирного будинку, у якому облаштований «Пункт незламності». Або їх беруть до себе додому дівчата, Катерина та Ірина, які допомагають хлопцям відловлювати безпритульних тварин.
На сьому добу їх везуть у клініку, щоб зняти шви після стерилізацїї. Якщо не вдається прилаштувати кішечку до когось з господарів, її випускають знову у природне середовище, говорить екоактивіст.
До речі, Катерині вдалося впіймати одну кішку, яку вона підгодовувала декілька днів, вручну, без гуманної клітини. У цьому випадку ми змогли призупинити подальшу популяцію. Ще у нас залишилася одна кішка, вона дуже хитра, ми ніяк не можемо її відловити. Так от вона привела чотирьох кошенят.
Олексій, рахуючи в умі кількість чотирилапих безхатьків у будинку за їх окрасом: чорна, з білим комірцем, руда…, говорить, що у підвалі живуть до десятка котів.
У цьому році вже вдалося простерілізувати чотири кішечки. Одну після операції забрали добрі люди. На момент спілкування з Олексієм, на перетримці після операції було дві кішки. Одній дали ім’я Сірка, за окрасом. Вона лагідна, йде до людей, дає себе погладити, ластиться й мурчить. Її виймають з переноски, коли годують, вона з задоволенням гуляє по приміщенню.
Інша ж кішка дика, тому й назвали її Дичкою. Вона як не йшла до людей з першої хвилини, коли її спіймали, так і зараз, на перетримці, не дається в руки. Щоб її нагодувати чи прибрати в клітині, Олексій одягає рукавички, інакше…
Через 10 днів Сірку з Дичкою випустили на волю. Олексій навіть відзняв про це відео й написав на своїй сторінці у соцмережі: «Вони пройшли повний цикл післяопераційної перетримки з введенням антибіотиків, харчуванням і протигельмітної обробки».
Цікаво, але кішки після того, як опинилися у своєму звичному середовищі, стали кожен день приходити до порогу підвалу, де вони прожили майже два тижня. Вони граються на порозі, начебто чекають, що їх знову заберуть і будуть ними піклуватися. Ті, хто за ними доглядали на перетримці, говорять, що Дичка навіть стала йти на руки й більше не кусається.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.