Єдина на Сумщині козина ферма працює у селі Ворожба на Лебединщині. Нині фермер Олександр Павленко за спеціальністю фізик в атомній енергетиці, працював викладачем в одному з вишів.
Родом пан Олександр з Запорізької області, де розведення поголів’я кіз було розвиненим напрямком. Відтоді він мріяв про власне козине господарство. Створив його два з половиною роки тому. Нині на фермі сотня кіз, а починалося все з сорока тварин.
Що отримує від козиної ферми її власник, наскільки складно утримувати тварин та чи прибутковий бізнес на козах – господар ферми розповів Суспільному.
Це тут у нас основне маточне поголів’я, тут десь 80 кізочок. І там далі у нас ще молодняк. Все поголів’я близько 100 кіз, – показує свою ферму Олександр Павленко.
Кози біжать до свого господаря, щойно почують його голос. Олександр Павленко підгодовує своїх улюблениць хлібом. Каже, кози – це передовсім його захоплення.
Ця ферма – це хобі, не бізнес. Бояться вони дуже “шахедів”, ховаються, розуміють усе. Оце ми говоримо, а вона (коза – прим. ред.) підслуховує. Оце десь сарай якийсь не закрили, то вони піддивляються, як його потім відчинить і відчиняють. У них інтелект, кози – найрозумніші створіння. Фермі вже 2,5 роки. Купили спочатку поголів’я 40 кіз, а потім, мало помалу, воно збільшилось, – пояснює Олександр.
Фермер тримає кіз двох порід – зааненська та альпійська. Як пояснює пан Павленко, порода зааненська, в основному, біла молочна.
Є трохи альпійок – швейцарська порода і французька. Наші кізоньки легально зареєстровані, у них бирочки у вушках он стоять. Це нам дозволяє вести з ними роботу-профілактику захворювань. Вони знаходяться під контролем служб, які за тваринами стежать, – зазначає Олександр.
Окрім сіна у раціоні кіз – соя, кукурудза та зерно. Власник ферми пояснює, чим більше з’їдять, тим більше буде молока.
На день, щоб отаку красуню прогодувати, кілограмів півтора треба зерна і кілограмів три сіна. Як на 100 помножити, то на місяць треба три тонни сіна, щоб їх утримувати. У нас 3,5 гектари випасу, але для них це дуже мало. Тому будемо десь далі переїжджати. Зерно ми вирощуємо самі, у нас 40 гектарів у власності землі є, а загалом наша компанія 600 гектарів обробляє”, – зауважив Олександр.
Господар показав приміщення де доять кіз та розповів, що під час доїння вони застосовують дідівський метод.
Все по-селянськи зроблено. Ото вона там їсть потихеньку, а тут її доять. Стояв тут молокопровід і доїли вакуумом, а потім зрозуміли, що ми нічого по часу не виграємо, а на якості дуже втрачаємо, – каже Олександр.
Козиний бізнес тримається на молоці. Основний заробіток дають крафтові сири. Основних чотири найменування – це моцарела, качотта, голландська гауда і пармезан. У спеціальних камерах підтримується вологість близько 85%.
Якщо цього не буде, попересушуються і повикидаєте. Сири, я вам скажу, це вибаглива тема. Одне і те ж молоко, все одне й те ж, закваски, ферменти, а сири всі різні, – зазначає фермер.
На фермі працюють дві доярки та фуражир – той, хто відповідає за корми тварин. Ще одна людина обслуговує сироварню. На Сумщині сири саме з козиного молока практично ніхто не робить.
Ми, в основному, робимо сир чайного спрямування. Відмовились від машинного доїння, бо ми робимо крафтові сири, а вони передбачають ручне доїння, щоб стежити за якістю молока. Жирність молока у нас від 5%, – каже фермер.
Олександр Павленко додав, для створення власної ферми отримав міжнародний грант розміром три мільйони гривень. На сироварню пішло близько 600 тисяч, до мільйона пішло на тваринництво, а решта – на переробку. Зараз на фермі роблять холодильники для зберігання овочів, бо планують висадити приблизно 20-30 гектарів овочів.
Всі кози на фермі молочної породи, та зараз, сезонно кількість молока зменшилась, говорить фермер. В одному з приміщень підростають козенята. Якщо поголів’я збільшуватиметься, говорить Олександр Павленко, планують нарощувати й виробництво сирів.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.